Лікування хвороби Паркінсона

Статистика ВООЗ стверджує, що близько 4,1 млн. людей в світі страждає від хвороби Паркінсона. В Україні зареєстровано близько 240 тисяч випадків, щорічно ця цифра збільшується на 2,5 тис. Найчастіше захворювання «стартує» в 55 років, проте близько 10% випадків виявляється в молодому віці.

Хвороба Паркінсона – неврологічне дегенеративне захворювання з різною швидкістю прогресування. Воно характеризується поступовим відмиранням моторних нейронів центральної нервової системи, що відповідають за вироблення медіатора дофаміну. Через загальний дефіцит цієї речовини знижується рухова активність і з’являється характерний тремор.

Лікарі кажуть про декілька видів цієї хвороби:

  • медикаментозна;
  • посттравматична;
  • судинна;
  • постенцефалітична;
  • спадкова;
  • дегенеративна, яка розвивається на тлі розладів роботи ЦНС.

Хвороба Паркінсона: симптоми

Симптоми повністю залежать від стадії захворювання. На початкових етапах вони майже не помітні і можуть виявитися лише в ході обстеження. З подальшим її прогресуванням з’являються такі ознаки:

Симптомы болехни паркинсона

  • постійна втома, яка характеризується слабкістю і загальним нездужанням, що носить хронічний характер;
  • непевна хода, короткі хиткі кроки;
  • нерозбірлива мова, нездатність закінчити речення, згадати слово;
  • невпевнений «тремтячий» почерк;
  • збіднена міміка, обличчя все більше нагадує маску;
  • різкі перепади настрою, які закінчуються затяжними депресіями;
  • підвищений тонус м’язів;
  • тремор, який на ранніх стадіях спостерігається тільки з одного боку (найчастіше, першою уражається рука), але пізніше поширюється на всі кінцівки.

Якщо хвороба виявляється на цьому етапі, лікарям вдається істотно уповільнити її розвиток і поліпшити якість життя пацієнта.

Надалі ознаки лише посилюються:

  • посилюється ригідність. Рухи стають різкими і рваними. Поступово формується «поза жебрака»: руки і ноги напівзігнуті, тулуб і голова нахилені вперед.
  • тремор, який на початку спостерігався лише в руці, поширюється на інші кінцівки, а також на голову і щелепу. Тремтіння зникає лише під час сну. Хворому важко тримати предмети, пересуватися.тремор при болезни Паркинсона
  • проявляється брадикінезія – сильна сповільненість рухів. Хворий немов би застигає в певній позі. Це призводить до того, що навіть прості завдання (переодягання, умивання) займають години.
  • сильне порушення координації і орієнтації в просторі, аж до втрати можливості пересуватися самостійно.
  • біль в м’язах через підвищений тонус і постійну напругу.
  • повна втрата здатності керувати мімікою.
  • мова дуже нерозбірлива, занадто швидка, монотонна.
  • спостерігається депресія, невпевненість у власних силах, страх громадських заходів.
  • порушення сну, через неможливість контролювати свої рухи, перевертатися уві сні.
  • підвищена пітливість, сальність шкірних покривів, які викликані збоями в роботі залоз.

На більш пізніх етапах діагностується:

  • постуральна нестійкість – нездатність контролювати інерцію власного руху. Кінцівки важко змусити рухатись, але й сам рух зупинити складно;
  • психічні розлади: крім порушення пам’яті і уваги, частково втрачається ясність мислення, психічні реакції уповільнені. У деяких випадках спостерігаються перші симптоми психозу.

Діагностика хвороби Паркінсона в Німеччині

Як уже згадувалося раніше, для кваліфікованої допомоги хворим важливу роль відіграє раннє виявлення патології. Саме тому діагностика хвороби Паркінсона в Німеччині полягає в проходженні цілого комплексу методик. Якщо в ході обстеження гіпотетичний діагноз підтверджується, пацієнтові пропонується більш глибоке обстеження з подальшим лікуванням.

У обов’язковий діагностичний комплекс входить:

  1. Вивчення історії хвороби пацієнта і порівняння її з основними характерними симптомами хвороби Паркінсона. У Німеччині використовують клініко-діагностичні критерії, розроблені британською «спільнотою хвороби Паркінсона». Діагноз підтверджується в разі наявності 3 і більше симптомів з вказаного переліку.Диагностика болезни Паркинсона
  2. Комп’ютерна томографія дозволяє виявити патології мозку, характерні для цього захворювання, серед них: лейкоареоз, гіпертонічна мікроангіопатія і численні лакуни. Обстеження триває 30-60 хв.
  3. Позитронно-емісійна томографія мозку (ПЕТ). З її допомогою проводять оцінку зон головного мозку, що відповідають за рухові функції організму. Крім того, ПЕТ дозволяє виявити нестачу нейронів, що виробляють дофамін (його дефіцит – основна причина розвитку захворювання), а також зниження рівня пресинаптичних дофамінергічних терміналів. Тривалість процедури – 40-60 хвилин. Результати готові через1-2 дні.
  4. Однофотонна емісійна комп’ютерна томографія (ОФЕКТ) необхідна скоріше для підтвердження результатів інших тестів. Вона дозволяє виключити всі неврологічні захворювання зі схожими симптомами. Процедура триває від 30 до 90 хвилин.
  5. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) найчастіше застосовується при діагностиці хвороби Паркінсона в Німеччині. МРТ має найбільш високу точність, з мінімумом протипоказань. Принцип роботи схожий КТ. Магнітно-резонансна томографія виявляє патології мозку, які свідчать про наявність паркінсонізму. У більшості випадків ця процедура займає від 45 до 60 хвилин.
  6. Транскраніальна сонографія (TКС) відносно нова методика, в основу якої покладена ультразвукова реєстрація гіперехогенного сигналу чорної субстанції (високі показники свідчать про розвиток хвороби). TКС – малоінвазивна, недорога і займає небагато часу.
  7. Електроенцефалограма (ЕЕГ) реєструє біоелектричну активність головного мозку. При хворобі Паркінсона спостерігається підвищення потужності q- і d- повільних ритмів в обох півкулях і зниження a-активності. ЕЕГ можна проводити на ранніх стадіях захворювання.
  8. Метод викликаних потенціалів заснований на аналізі реакції мозку на зовнішні соматосенсорні, зорові і слухові подразники. Слабка або уповільнена реакція може бути показником початку патологічного процесу.Электроэнцефалограмма
  9. Електронейроміографія (ЕНМГ) оцінює роботу і загальний стан нервово-м’язової системи (аналіз активності нервових закінчень і біоелектричної активності м’язів). Про хворобу свідчить збільшення амплітуди М-відповіді в м’язах стоп і кистей рук і зниження швидкості проведення імпульсу.
  10. Електроміографія (ЕМГ) також оцінює рівень м’язової активності, що дозволяє відстежити особливості прояву тремору. Крім того, методика може виявити підвищений тонус м’язів на ранніх і субклінічних стадіях захворювання.
  11. Л-ДОФА тестування, друга назва «тест на леводопи». Суть полягає в тому, що хворому вводять невелику кількість леводопів, які в організмі трансформуються в амінокислоту медіатор дофамін. Якщо після ін’єкції спостерігається загальне поліпшення стану, є ймовірність, що мова йде про розвиток хвороби Паркінсона. На жаль, цей метод не можна приймати за еталон діагностики, він використовується для додаткового підтвердження діагнозу.

Підозрюєте у себе або у кого-то з ваших близьких хворобу Паркінсона? Дізнайтесь напевно! Ми готові організувати вам діагностику хвороби Паркінсона в Німеччині, адже точність обстеження в цій країні на порядок вища, ніж в нашій. Також ми допоможемо перекласти на німецьку мову вашу історію хвороби і доставити її в одну з клінік. Німецькі лікарі, в ході консиліуму, винесуть свій вердикт і запропонують найбільш ефективну терапію. Ми також надаємо допомогу з перельотом і проживанням на час проходження діагностики. Не втрачайте час, телефонуйте!

Хвороба Паркінсона: лікування

Ця хвороба вважається невиліковною, проте сучасна медицина пропонує ефективну підтримуючу терапію. Природно, що за кордоном рівень і якість допомоги значно вищі. Лікування хвороби Паркінсона в Німеччині в основному направлено на нормалізацію рівня нейромедіаторів ацетилхоліну і дофаміну. Лікарі допомагають значно поліпшити фізичний  та психічний стан хворого, якість його життя, а також усунути ускладнення і побічні ефекти хвороби. У будь-якому випадку вам варто приготуватися до того, що терапія буде тривалою.

Фармакотерапія

Медикаментозна терапія в Німеччині має два основні напрямки:Медикаментозное лечение Паркинсона

Патогенетичне лікування, що має зупинити або сповільнити прогресування захворювання. Для цього найчастіше використовують нейропротекторні препарати:

  • агоністи дофамінових рецепторів (штучні замінники дофаміну);
  • інгібітори транспортування дофаміну;
  • антиоксиданти;
  • антагоністи збудливих амінокислот;
  • препарати протизапальної дії;
  • трофічні фактори (мозковий фактор росту, гліальний нейротрофічний фактор, фібробластний фактор росту).

Симптоматичне лікування спрямоване на усунення окремо взятих симптомів, а також усунення дисбалансу ацетилхолінергічної і дофамінергічної систем. До цієї групи ліків відносяться:

  • попередники дофаміну, що підвищують природний синтез модулятора;
  • агоністи дофамінових рецепторів, що стимулюють постсинаптичні рецептори;
  • блокатори збудливого впливу глутамату на рецептори NMDA;
  • препарати, які знижують темп природного розпаду дофаміну.

Сучасні препарати дозволяють тимчасово компенсувати втрату рухового модулятора, проте захворювання весь час прогресує, а дози ліків доводиться поступово збільшувати.

Метод глибокої стимуляції мозку

Метод глубокой стимуляции мозгаМетод глибокої стимуляції мозку відноситься до нейрохірургічних методик. У Німеччині він успішно практикується з 90х років. Операція передбачає вживлення спеціальних електродів в ділянку головного мозку під назвою «бліда куля», саме там зароджується тремор. Електроди з’єднуються з пристроєм за принципом дії, схожим з кардіостимулятором (імплантується під шкіру на грудях або животі). Пристрій безперервно посилає слабкі електричні імпульси в мозок, тим самим блокуючи механізм, що викликає тремор. Перед початком повноцінної роботи стимулятор налаштовується «під пацієнта». Процес налаштування проходить в кілька етапів і займає пару тижнів, після чого хворий може самостійно регулювати параметри імпульсу і міняти зарядні пристрої.

Метод глибокої стимуляції мозку практично не має протипоказань і побічних ефектів. Він довів свою ефективність в 70% випадків.

Транскраніальна магнітна стимуляція мозку

Транскраніальна магнітна стимуляція мозку (ТМС) відноситься до неінвазивних методик (без хірургічного втручання). Застосовується для деполяризації або гіперполяризації нейронів головного мозку. Процедура дозволяє активізувати певні ділянки мозку, не завдаючи дискомфорту хворому. ТМС сприяє суттєвому загасанню симптоматики. Методика не застосовується під час вагітності, для пацієнтів з хворим серцем (кардіостимулятор), при наявності аневризми.

Лікування за допомогою стовбурових клітин

Для лікування хвороби Паркінсона в Німеччині часто використовують стовбурові клітини. Хоча цей метод вважається альтернативним, в багатьох випадках він вже довів свою ефективність. В основі методики лежить здатність стовбурових клітин трансформуватися в будь-які інші клітини організму, тим самим активізуючи процес природної регенерації. Стовбурові клітини імплантуються в організм через спинномозкову рідину і безпосередньо в мозок.
Необхідність перебування в стаціонарі в після операційний період не перевищує 9-10 днів. Ефективність доведена в 85% випадків. Імплантація істотно згладжує клінічну картину захворювання, полегшуючи деякі симптоми, але, на жаль, вона не скасовує прийом лікарських препаратів.

Фізіотерапія

Фізіотерапія використовується на ранніх стадіях захворювання, а також як додатковий метод лікування. Головна мета фізичних вправ:ЛФК при Паркинсоне

  • згладжування гостроти симптомів;
  • розслаблення суглобів і м’язів;
  • перешкоджання атрофії м’язів;
  • поліпшення координації та постави;
  • поліпшення дихання;
  • корекція мови;
  • збереження гнучкості протягом тривалого часу;
  • загальне уповільнення прогресування хвороби.

В німецьких клініках в рамках фізіотерапії використовуються: танці, плавання, рухливі ігри, лого- і трудотерапія, азіатські єдиноборства. Вибір того чи іншого методу впливу залежить від стану пацієнта і гранично можливого рівня фізичних навантажень.

Альтернативні методи терапії

Альтернативні методи лікування, як доповнення до основного курсу терапії, досить поширені в Німеччині. Їх використовують від 40 до 60% пацієнтів. Найпопулярнішими є: медитативні і релаксаційні техніки, йога, вправи за системою Тай-Чі, Цигун, масаж, голкотерапія.

Рекомендовано також використання харчових добавок: вітамінів Е і С, ноотропних і загальнозміцнюючих препаратів. Пацієнти збагачують свій раціон свіжими фруктами і овочами, салатами, молочними продуктами, а також продуктами, багатими на клітковину.

Зважилися на лікування хвороби Паркінсона в Німеччині? Тоді вам знадобитися допомога досвідченого медичного гіда, такого як Terimed. Ми вже багато років працюємо на німецькому ринку і знаємо кращі клініки, їх сильні і слабкі сторони. Звернувшись до нас, ви будете впевнені в кваліфікованості лікарів і молодшого медичного персоналу. Краща діагностика і терапія буде до ваших послуг.

Крім того, ми допоможемо вам вибрати найбільш прийнятний за ціною варіант, ми не зацікавлені в тому, щоб ви переплачували. Зателефонуйте нам і ми організуємо все: від перекладу документів та лікування до перельоту та проживання. Не варто сумніватися, адже на кону ваше здоров’я. Телефонуйте!